Натуральний лубрикант своїми руками. Чому важливий pH і що таке осмоляльність
Що таке лубрикант? Він працює як замінник природного мастила при статевому акті, робить секс більш комфортним. Ще його можна використовувати як доглядовий засіб при сухості інтимної зони.
Види лубрикантів
Лубриканти бувають на водній основі, змішані, на основі натуральних олій та силіконові. Розглянемо їх переваги та недоліки.
- Лубриканти на основі олій забезпечують гарне ковзання. Однак після використання їх доводиться змивати миючими засобами, до того ж вони залишають по собі жирні плями і не підходять для презервативів із латексу чи поліізопрену. Можуть містити мінеральні олії та інші продукти нафтохімії, проте зазвичай не містять консервантів.
- Лубриканти на силіконовій основі дуже економічні, вони менш жирні, ніж масляні, але їх також доведеться змивати. Такі змазки підходять для всіх типів презервативів і не містять консервантів. Проте вони не можуть вважатися натуральними засобами.
- Гібридні змазки являють собою засіб на водно-силіконовій основі. Їх теж необхідно змивати, зате такий засіб не залишає плям. Містить консерванти, і при його виготовленні важливо враховувати значення pH та осмоляльності, про це поговоримо далі.
- Лубриканти на водній основі відчуваються максимально природними, тому що найкраще імітують природне мастило. Їх не потрібно змивати, і вони не залишають плям. Від значення pH та осмоляльності залежить безпека такого засобу. Найчастіше така змазка містить консервант, а також може містити ароматизатори, продукти нафтохімії та небажані компоненти.
Яке значення pH має бути у лубриканта
Вологе середовище та низьке значення pH – це запорука інтимного здоров'я. Зазвичай pH у тому місці коливається від 3,8 до 4,5, проте при захворюваннях або менопаузі може досягати і 7,5, що зовсім нехорошо.
У піхві є свій мікробіом, корисна мікрофлора, яка не дає розмножуватися патогенним мікроорганізмам. В основному мікробіом інтимної зони – це кілька видів лактобактерій. Вони не просто комфортно почуваються в кислому середовищі, але вони ще й допомагають підтримувати необхідну кислотність, оскільки виділяють молочну кислоту. Якщо рН зростає, популяція лактобактерій знижується. Це стає причиною різноманітних проблем: бактеріальний вагіноз, молочниця, сухість.
Більшість виробників не вказують pH лубрикантів на упаковці, і на жаль, він часто вищий за необхідне значення. Що може спричинити вищеназвані наслідки.
Значення pH - характеристика саме змазки на водній або водно-силіконовій основі, масляні та силіконові не мають pH. До речі, саме через значення pH не існує універсальних лубрикантів. Адже, наприклад, pH прямої кишки 7,5 і відповідно вагінальний лубрикант вже не підходить.
Що таке осмоляльність і чому вона важлива для змащення
Незбалансований рецепт змазки може призвести до висушення слизової оболонки інтимної зони і зараз ми поговоримо про таке явище, як осмос.
Осмоляльність – це міра концентрації частинок речовини на літр розчину. У піхві осмоляльність – 380 ОСм/кг. А тепер розглянемо, що відбувається, якщо осмоляльність лубриканту значно вища за це значення.
Якщо на слизову оболонку потрапляє змазка з високою осмоляльністю, рідина з клітин виштовхується назовні, щоб створити баланс між внутрішнім і зовнішнім тиском. Таким чином клітини вагінальної тканини можуть руйнуватися та гинути від нестачі вологи. Звідси сухість, подразнення, мікротравми, свербіж.
Навряд чи хтось вимірятиме осмоляльність в домашніх умовах. Але вам маленька підказка: гліцерин, гліколі, пропандіол, осмотичні зволожувачі завжди сильно підвищують осмоляльність. І саме вони фігурують буквально у всіх лубрикантах, які є у вільному продажу.
ВООЗ рекомендує шукати змазки з осмоляльністю хоча б не вище 1200, але вона може досягати і 2000. На упаковці ніхто цього значення не пише. Але якщо у складі є гліцерин або гліколі (докладно про всі види гліколей, які можна зустріти в косметиці читай в нашій статті) то осмоляльність точно ближча до 2000.
Активи, яких не повинно бути в лубриканті
З урахуванням нових знань про осмоляльність рецепт натурального лубриканта не повинен містити гліцерину, гліколів та пропандіолу. Однак список компонентів, які небажані в змазкі, ними не закінчується.
Типові алергени в будь-якій косметиці - віддушки та консерванти, теж можуть викликати низку проблем, особливо у власників чутливої шкіри або алергиків. Якщо ви хочете отримати по-справжньому безпечний лубрикант, виключіть зі складу віддушки. Але без консервантів звичайно не обійтися. І тут треба шукати найбільш прийнятні консерванти рослинного походження, а парабени в лубрикантах краще не використовувати ніколи (ними сильно грішать багато виробників). У звичайній косметиці парабени не такі вже й страшні. А в лубрикант їх краще не додавати, тому що вони вважаються ксеноестрагенами, речовинами подібними до гормону естрогену, і можуть впливати на ендокринну систему.
Ще один частий компонент змазок - нонокситанол-9 або сперміцид. Він використовується як антибактеріальний компонент. Вчені зробили висновок, що при його використанні ймовірність підхопити ЗПС та ВІЛ значно зростає.
Можна зустріти у складі лубрикантів і хлоргексидин, цей антисептик знищує принаймні три види лактобактерій, які присутні у мікробіомі інтимної зони.
Як загусник не варто використовувати і карагінан, це натуральний гелеутворювач з червоних водоростей, проте він може підвищувати pH лубриканта, що, як ми знаємо, вкрай небажано.
Лубриканти при молочниці або сухості інтимної зони
Якщо ви періодично страждаєте від молочниці чи кандидозу, вам потрібно особливо уважно підходити до вибору лубриканту. Деякі компоненти можуть стати чудовим живильним середовищем для патогенних бактерій та грибків. Це різні цукри, той самий гліцерин, сахаринат натрію, глюкоза, інулін, сахарин та інші полісахариди. Їх часто використовують як зволожувачі.
Тим, в кого хронічна молочниця, потрібно звертати ще й особливу увагу на pH лубриканта, адже Candida albicans не розмножується, якщо кислотно-лужний баланс нижче 5.
При сухості піхви якісний лубрикант показаний, причому як щоденний доглядовий засіб. Він допоможе нормалізувати pH інтимної зони, збалансувати мікробіом і вже корисні лактобактерії, які відповідають за вироблення молочної кислоти, займуться процесом зволоження.
Як скласти рецепт натурального лубриканта на водній основі
Основу лубриканта повинна скласти вода, загусник, зволожуючі добавки без осмотичної дії, загоюючі екстракти. Як загусники підійде гуарова або ксантанова камідь. Зі зволожувачів можна взяти сечовину, нуф, молочну кислоту. Вибирайте водорозчинні екстракти – центели азіатської, наприклад. Беріть дозування за мінімальною межею, враховуйте, що ці екстракти на гліцериновій основі, а отже, у високій концентрації можуть вплинути на осмоляльність вашого лубриканта. Можна додати Д-пантенол, його загоювальні властивості будуть доречними в рецепті натурального лубриканта. Концентрат алое віра в лубрикант буде дуже доречним, так як він не тільки виконає роль зволожуючого, загоюючого активу, а ще й спрацює на зниження pH вашого лубриканта. З консервантів можна звернути увагу на Гермаль, він найрідше викликає алергічну реакцію, і Euxyl K712 добре підходить для кислого середовища.
Не забудьте відкоригувати pH готового засобу, це дуже важливо.
Якщо ви дотримуватиметеся цих рекомендацій, то отримаєте якісний і безпечний лубрикант, який можна використовувати ще й як доглядовий засіб.
